Уявіть Манчестер початку 20 століття – місто, де бурхливо розвивається наука, промисловість та освіта. У цьому потоці змін з’являлися особи, які не просто дотримуються правил часу, а змінюють їх. Однією з таких жінок була Мейбл Тайлекот. Вона присвятила своє життя тому, щоб освіта перестала бути привілеєм багатих і доступна лише чоловікам. Тайлекот з дитинства вірила в те, що знання повинні служити суспільству і відчиняти двері для кожного, хто прагне розвитку. Не важливо, чи то студентка з робочої сім’ї, чи дорослий, котрий вирішив продовжити навчання. Її ім’я не так відоме, як, наприклад, імена видатних феміністок – Емелін Панкгерст, Лідії Бекер, але саме такі люди сформували основу майбутнього через ідеї, вчинки та вірність своїм переконанням. Далі на manchester1.one.
З Манчестера з великими ідеями
Мейбл Фітіан, яку невдовзі всі узнали як Даму Мейбл Тайлкот, народилася у 1896 році у Крампсоллі, районі Манчестера. Вона виросла в сім’ї, де освіта та участь у житті суспільства вважалися важливими цінностями. Її батько Джон Ернест Фітіан був адвокатом і активним членом міської ради Манчестера. Він не просто працював у юридичній сфері, а й всіляко підтримував розвиток освіти в місті, намагаючись зробити її доступною для якомога більшої кількості людей.
З самого дитинства Мейбл розуміла, що навчання – це не лише для багатих, а право кожної людини. Вона росла в сімʼї, де цінувалися розум, допитливість та бажання допомагати іншим. Саме це виховання пізніше визначило її шлях: вона присвятила життя розширенню освітніх можливостей для жінок і всіх, хто хотів навчатися, роблячи навчання доступним, зрозумілим і корисним для суспільства.
Вчена з метою
Вона почала вивчати історію в Університеті Вікторії у Манчестері у 1915 році та закінчила його у 1919 році. Бувши блискучою студенткою, вона здобула стипендію в Колумбійському університеті, а потім викладала у Вісконсині, а потім повернулася до Великобританії, щоб читати лекції у Технічному коледжі Гаддерсфілда. До 1926 року вона повернулася до Манчестера як асистентка викладача і претендентка ступеня докторки філософії. Її докторська робота була присвячена освіті дорослих і була опублікована у 1957 році під назвою “Інститути механіки Ланкашир і Йоркшир до 1851 року”.
Від науки до правозахисної діяльності
Після здобуття ступеня докторки філософії Мейбл зосередила свою енергію на громадянській активності. Вона працювала в Асоціації робочої освіти, ставши її віцепрезиденткою у 1960-х роках, допомагаючи простим людям отримати доступ до освіти, до якої вони були позбавлені. Бувши заміжньою за доктором Френком Тайлкотом, вона також була членкинею міської ради Манчестера у період 1940-1951-х років, а потім Стокпорта у період 1956-1963-х років і навіть балотувалася від Лейбористської партії на п’яти парламентських виборах. З 1951 року по 1977 рік вона формувала освітню політику у складі Комітету з освіти Манчестера та керівних структур Механічного інституту (пізніше – Манчестерського політехнічного інституту, а у 21 столітті – Університету Манчестерського університету), який навіть назвав на її честь будівлю, хоча вона була знесена у 2017 році.
Спадщина, заснована на навчанні та рівності
У 1966 році Мейбл Тайлкот отримала почесне звання дами – так вшанували її політичну та громадську діяльність. Але головна справа її життя завжди була пов’язана з освітою у Манчестері. Вона підтримувала студентів, викладала, боролася за рівні можливості та ніколи не залишала справу всього свого життя.
Навіть у своїх книгах вона не просто писала сухі факти. Наприклад, у роботі “Освіта жінок у Манчестерському університеті 1883-1933” Мейбл показувала, наскільки важко було жінкам шляху до здобуття знань, освіти, і які перемоги вони здобували. Для неї це була не просто історія, а доказ того, що освіта здатна змінювати суспільство.
До самої смерті у 1987 році вона залишалася вірною своїй справі. Завдяки її наполегливості двері університетів у Манчестері стали відкритішими для тих, кому раніше шлях до науки був закритий – для жінок і для дорослих, які прагнули вчитися.
Мейбл Тайлкот – це приклад людини, яка зробила освіту більш доступною і довела, що наполегливість і віра у зміни можуть впливати на ціле місто.
Мейбл Тайлкот, можливо, не найвідоміше ім’я в історії освіти Манчестера, але її вплив неможливо не помітити. Вона була жінкою, яка вірила, що освіта має бути не розкішшю для обраних, а правом для кожного. Для неї університетські стіни не були замкнутим світом, навпаки, вона намагалася зробити їх відкритими для жінок, робітників і всіх, кому раніше дорога до знань була закрита.
Вона стала свого роду мостом між наукою та суспільством. З одного боку – академічний світ, з іншого – прості люди, які мріяли про можливість навчатися. І Мейбл, завдяки своїй наполегливості та вірі, змогла поєднати ці два береги. У 2020-х роках її внесок відчувається майже у кожному навчальному закладі Манчестера: у програмах для дорослих, у розширенні прав жінок на освіту та в дусі доступності знань.
По суті вона показала місту, що освіта – це не привілей, а фундамент справедливого суспільства.
Джерела: