19 століття для Манчестера було справжнім часом змін. Тоді у місті з’являлися нові установи, різні організації, промислові об’єкти, і навіть стрімко розвивалася торгівля. Манчестер став центром промисловості Великої Британії. Яскравою персоною на той час був Елайджа Діксон, активний учасник реформаторського руху у промисловому Ланкаширі. Він також був соратником деяких із найвидатніших діячів того часу. Його багато хто називав “батьком англійських реформаторів”. Далі на manchester1.one.
Що відомо про Елайджа Діксона?
Елайджа Діксон народився 1790 року в Кіркбертоні, неподалік Гаддерсфілда. З раннього віку Діксон виявляв велику цікавість до всього, а також невпинну працьовитість. Ці два чинники з часом і призвели до великого успіху.
Згодом його родина переїхала до Манчестера у пошуках роботи. Тому ще в юності Діксон працював на різних посадах у текстильній промисловості міста. Його ранні роки були відзначені довгими годинами роботи. Саме там він пізнав цінності завзятої праці, дисципліни та наполегливості.
Текстильна промисловість та арешт
Під час депресії, що виникла після наполеонівської війни, текстильна промисловість зазнала значних труднощів. Багато робітників, у тому числі Діксон, були звільнені.
На початку 19 століття уряд Манчестера і влада Англії були дуже стурбовані тим, що робітники можуть розпочати повстання. У страху вони навіть призупинили дію закону про хабеас корпус, розпорядження, яке давало право охороняти Його Величність та затримувати підозрюваних осіб в участі у змові проти нього та уряду.
Діксон мав пряме відношення до протестів та повстань. Зокрема, він був присутній на “Марші Ковдр” і був ініціатором петиції, яка закликала до загального виборчого права. Своєю чергою, “Марш ковдр” був демонстрацією, в якій взяли участь здебільшого ткачі з Ланкаширу. Учасники мали пройтися вулицями Лондона, а потім звернутися до принца-регента з петицією з приводу невтішного стану текстильної промисловості в Ланкаширі. Також мітингувальники висловлювали протест з приводу нещодавнього призупинення дії закону про хабеас корпус. Але уряд не став слухати бідних роботяг і марш був жорстоко розігнаний. А його лідери, зокрема й Діксон, ув’язнені.
Після протесту Діксона заарештували прямо на його робочому місці в Манчестері і доставили в кайдани в Лондон. Там його тримали у Тотілл-Філдс-Брайдуелл. Після цього він був представлений високопоставленим особам Великобританії: міністру внутрішніх справ і лорду Сідмуту. Діксон був звинувачений у державній зраді.
Але зрештою Діксона було звільнено без суду. Після звільнення він подав до парламенту індивідуальну петицію щодо відшкодування збитків. Також він просив уряд визнати те, що припинення дії закону про хабеас корпус було помилковим.
Зрештою “Марш Ковдр” привів до кривавої різанини в Петерлоо. Вона сталася у 1819 році на полі Сент-Пітерс-Філд у Манчестері. В ході зіткнень загинуло близько 18 людей, а близько 700 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Все це трапилося в момент, коли кавалерія атакувала юрбу працівників, які виступали з вимогою реформи парламентської системи.
Розвиток кар’єри
Після визволення Діксон вирішив залишити текстильну промисловість. Він пробував себе у різних професіях і прагнув заробити грошей іншими способами. Однією з його професією була робота мандрівного продавця молока.
Згодом кар’єра Діксона йшла вгору. Зокрема, він зумів досягти значного успіху як виробник коробок для таблеток та сірників. Один із його невеликих бізнесів перетворився на велике підприємство з виробництва лісоматеріалів та сірників – “Dixon & Nightingale”. Компанія Діксона мала великий успіх, а він сам блискучу репутацію. Так, до 1850 року в його компанії працювало понад 450 осіб.
Ведучі свою комерційну та промислову діяльність, Діксон не забував про громадські ініціативи. Зокрема, він підтримував низку популярних ідей 19 століття, а саме утримання від вживання алкоголю та скасування рабства.
Ба більше, він підтримував кооперативний рух, що розвивався на території Манчестера. Був чудовим наставником і навіть читав лекції у Манчестерському механічному інституті.
Також Діксон цікавився земельною реформою у стилі Оуеніта. З точністю можна сказати, що Діксон був видатним діячем Манчестера в 19 столітті. Він був успішним підприємцем, громадським та політичним діячем. Він був головою Манчестерської асоціації реформ у 1832 році. Обіймаючи цю посаду, він проводив кампанію проти запропонованих положень про реєстрацію виборців.
У 19 столітті Діксон створював не тільки нові робочі місця своєму заводі як підприємець, а й просував важливі ініціативи і реформи на той час. За що він отримав підтримку та повагу багатьох жителів Манчестера.
Діксон прожив довге та насичене життя. Він зробив свій внесок у розвиток та становлення Манчестера, він всіляко прагнув зробити життя та умови праці в ньому кращим. Діксон помер у 1876 році, у віці 86 років від хвороби, яка його раптово спіткала.