Манчестер – це неймовірно красиве і культурно багате місто. У XVIII столітті воно відіграло ключову роль у формуванні економіки всієї країни, ставши його промисловим центром. Завдяки стрімкому розвитку промисловості та торгівлі у місті, згодом Манчестер отримав свою знамениту назву – “Котонополіс”. Далі на manchester1.one.
Чому місто стало центром бавовняної промисловості?
Історія промисловості міста Манчестера дуже захоплююча і має давнє коріння. Таким чином, на території Манчестера текстильне виробництво почалося ще у далекому 14 столітті, коли на територію міста прибули фламандські ткачі.
Промисловість із роками лише розвивалася, лише змінювалися тенденції. Так, у період правління Єлизавети I дуже цінувалося виробництво вовни та льону. А невдовзі цю тенденцію змінила нова – виробництво фустіанів, тобто суміші льону та бавовни. Але тільки коли прийшла нова тенденція на виробництво чистої бавовни у XVIII столітті, Манчестер набув неймовірно важливого значення для всієї Англії як промислового центру.
Спочатку процес виробництва бавовни був “внутрішньою системою”. Вона полягала в тому, що торговці продавали сиру бавовну прядильникам, ткачам, закрійникам та відбілювачам, які здійснювали всю роботу з виробництва тканини у себе вдома.
Але незабаром відбувся технічний прогрес, і цей старий метод виробництва був забутий. Йому на зміну прийшла інноваційна на той час промислова система. Був винайдений спеціальний прядильний мул, запрацював перший паровий млин, були покращені способи доставки, сполучення та магістралі. Усе це сприяло стрімкому промисловому розвитку Манчестера. Так, у середині XVIII століття імпорт бавовни становив 1 тисячу тонн на рік, а на початок XIX століття він становив 45,2 тисячі тонн.
Чинники, які сприяли виробництву бавовни
Місто Манчестер не просто так стало центром промисловості Англії у XVIII-XIX століттях. Цьому сприяли деякі фактори, а саме:
- вологий клімат, який ідеально підходив для виробництва пряжі;
- наявність величезної кількості річок та струмків, що було вкрай важливо для промисловості, оскільки за допомогою водяних млинів забезпечували електроенергією підприємства, а також з цих річок та струмків брали м’яку воду для прання та відбілювання бавовни;
- наявність вугільних родовищ, які дозволяли запускати парові двигуни;
- наявність запасів солі для розробки хімікатів;
- легкий та швидкий доступ до західного узбережжя для імпорту сировини та експорту готової продукції.
Не менш важливим фактором успішного розвитку промислового сектора було стратегічне географічне положення Манчестера. Розвиток широкої мережі каналів та поява залізниць зробили справжню революцію у сфері транспортування сировини та готової продукції. Нові транспортні вузли з’єднали Манчестер з віддаленими ринками, зробивши транспортування товарів неймовірно ефективним.
Промисловий бум: як Манчестер перетворився на “Котонополіс”?
Вже станом на середину XIX століття імпорт бавовни зріс до 205 тисяч тонн на рік. А на початку XX століття імпорт бавовни в Манчестері досягнув свого апогею, склавши 1 мільярд тонн на рік. У міру процвітання текстильної промисловості, Манчестер отримав свою відому назву – “Котонополіс”. Місто стало центром інновацій, оскільки підприємці та винахідники з різних куточків країни з’їжджалися до Манчестера для здійснення нових технологічних досягнень.
Головним промисловим будинком у Манчестері в XIX столітті був великий склад для демонстрації готової бавовняної продукції.
Завдяки неймовірно розвиненій промисловості Манчестер був відомий не тільки на території Сполученого Королівства як “Котонополіс”, а й далеко за його межами. Бавовну з Манчестера доставляли до різних куточків світу.
Стрімкий розвиток промисловості в Манчестері в XIX столітті призвів до економічного буму та неймовірного зростання населення. Люди приїжджали до “Котонополіса” з різних куточків Англії у пошуках кращого життя, знаючи, що на фабриці для них обов’язково знайдеться робоче місце. На тлі цього, в Манчестері також розпочалася стрімка урбанізація, будувалися нові заводи, склади та фабрики, а також цілі робочі квартали. Місто в XIX столітті відображало стрімке процвітання, викликане зростаючою торгівлею бавовною.
Що спровокувало занепад “Котонополісу”?
Промисловість Манчестера була залежною від постійних поставок сировини з віддалених районів. Особливо відчутно це стало для промисловості міста під час Громадянської війни у США, коли постачання з Конфедеративних Штатів було заблоковано Північним Союзом. Але на той момент промисловці Манчестера змогли обіграти цю ситуацію – вони почали закуповувати сировину в Індії та Єгипті. Торгівля з цими країнами підтримувала промисловість “Котонополіса”, доки не почалася Перша світова війна. Саме тоді весь бавовняний бізнес у місті занепав. Це також було зумовлено тим, що у XX столітті виробництво бавовни почало стрімко зростати у країнах, які вже мали готову сировину та дешеву робочу силу. До того, у таких країнах були ще й сучасніші методи виробництва бавовни.
Своєю чергою, промисловці Манчестера, щоб хоч якось протриматися на плаву і не втратити статус “Котонополіса”, підняли тарифи на імпорт бавовни, а також вжили заходів щодо скорочення надлишкового виробництва. Але все це було безуспішно, тому що необхідно було інвестувати в нові методи ведення бізнесу та в нове обладнання. У XX столітті “Котонополіс” вимагав переходу від прядильних мулів до кільця прядильних машин та багато іншого. Нездатність підприємців запроваджувати нові способи виробництва, дорого обійшлося торгівлі бавовною – зникненням Манчестера як “Котонополіса”.