Манчестерський королівський лазарет – один із найстаріших медичних закладів міста. Він протягом багатьох років був центром надання першої медичної допомоги широкого спектра як для дорослих, так і для дітей. До того, лікарня також була центром медичної освіти у Манчестері. Зокрема, Манчестерський королівський лазарет виступав як навчальна лікарня для Школи медичних наук Манчестерського університету. Дана лікарня Манчестера має багату історію. Вона протягом багатьох років виступала рушійною силою розвитку охорони здоров’я в місті. Манчестерський королівський лазарет зайняв важливу сторінку історії медицини не тільки міста Манчестер, а й усього Сполученого Королівства. Далі на manchester1.one.
Ініціатива створення міської лікарні
Історичні витоки заснування Манчестерського королівського лазарету ведуть до розпалу промислової революції в 18 столітті. Зокрема, в 1752 році в рамках добровільного лікарняного руху, до якого входили місцеві лікарі, філантропи та громадські діячі, з ініціативи Чарльза Уайта було засновано лікарню.
Спочатку для лікарні підібрали невелику будівлю в Манчестері по Гарден-стріт. Медична установа була відкрита за рахунок підписки, а його управління знаходилося в руках піклувальників. Будь-який житель Манчестера, який платив 2 гінеї (монети) на рік, ставав довіреною особою, а ті, хто жертвував на розвиток лікарні понад 20 гіней, ставали довічними піклувальниками. У свою чергу, піклувальники лікарні мали право призначати в ній лікарів та хірургів. Це відбувалося через голосування. У перший рік роботи лікарні в ній працювало всього три лікарі та три хірурги.
Розташований у скромній будівлі, Манчестерський королівський лазарет спочатку був орієнтований виключно на надання допомоги нужденним і малозабезпеченим мешканцям міста. Але згодом попит на медичні послуги в Манчестері настільки виріс, що для лікарні вже за рік знадобилося нове приміщення.
Розширення лікарні

Попит на якісні медичні послуги стрімко зростав. Внаслідок чого вже у 1753 році було ухвалено рішення про будівництво нової лікарні. Нова будівля Манчестерського королівського лазарета була розміщена на Леверс-Роу (в районі Садів Пікаділлі), мала цілих три поверхи та просторі підвали. Лікарня була розрахована аж на 80 ліжкових місць. Ця лікарня вважалася досить великою порівняно з її попередником. Але вже у 1756 році відбулося чергове розширення лікарні. Зокрема, було прибудовано північне крило, в якому розмістили пральню.
Слід зазначити, що ліжкові місця у новій лікарні ніколи не були порожніми. Всі вони завжди були зайняті, а іноді пацієнти навіть ділили між собою ліжко.
При Манчестерському королівському лазареті в 1765 був відкритий притулок для божевільних, а у 1779 році громадські лазні. У 1791 році в лазареті було відкрито бібліотеку. А у 1793 році було збудовано нове крило ще на 50 ліжок. Лікарня постійно розширювалася та розвивалася. Так, на початку 19 століття з’явилося ще одне крило, яке включало кухні для медсестер, 8 туалетів, пральню, а також приймальну та хірургічну палати.
Розвиток Манчестерського королівського лазарету

Нове століття для медичного закладу ознаменувала зовсім нову епоху. Цей період був характерний стрімким розвитком медичної сфери у місті, а центром її розвитку виступив Манчестерський королівський лазарет. На початку 19 століття у лікарні працювали найкращі та відомі лікарі та хірурги. Вони регулярно вносили значний внесок у розвиток медичних знань, удосконалювали свої практики та підходи. До того, лікарня також стала центром медичної освіти. Тут виховалося не одне покоління талановитих медичних фахівців-початківців.
Один з значних моментів в історії лікарні та охорони здоров’я Манчестера стався в середині 19 століття – поява анестезії. А саме, поява таких препаратів, як ефір та хлороформ зробили революцію у хірургічних процедурах. Вони полегшували страждання пацієнтів та дозволили хірургам детальніше дослідити людське тіло. Манчестерський королівський лазарет став центром застосування інноваційних методів лікування у всій країні.
Початок 20 століття знову ознаменував нову епоху у розвитку лікарні. Так, лазарет було перенесено на нове місце, на Оксфорд-роуд. У підвалі нової лікарні, відкритої у 1909 році, було створено відділення радіології. А вже станом на 1913 рік рентгенологічне обстеження пройшло понад 5 тисяч осіб. Це все говорило про важливість цього методу обстеження. У 1914 році в лазареті почали проводити променеву терапію для онкохворих, а у 1921 році при Манчестерському королівському лазареті було засновано радієвий інститут.
У період Другої світової війни лікарня стала центром, який регулярно приймав поранених. До того, в період війни тут було засновано центр переливання крові, який продовжив успішно функціонувати і після її завершення.

Друга половина 20 століття також була характерна стрімким розвитком та розширенням лікарні. Так, у 1950 році було збудовано нове відділення неврології та нейрохірургії з власним операційним блоком. А у 1970-х роках відділення радіології стало лідером у галузі рентгенівської комп’ютерної томографії на території Англії.
У 21 столітті Манчестерський королівський лазарет має дуже широкий профіль. Тут лікарі спеціалізуються як на кардіології, нефрології, у тому числі трансплантації нирок та підшлункової залози. Лише у 2015 році досвідчені хірурги лікарні провели понад 300 операцій із трансплантації. Ця кількість більша, ніж у будь-якому іншому центрі Великобританії, що говорить про високу якість медичних послуг лікарні та високий професіоналізм лікарів. У 2020-х роках відділення невідкладної допомоги Манчестерського королівського лазарету обслуговує близько 145 тисяч пацієнтів.

