Еліс Донлеві була не просто художницею, вона була однією з перших, хто насмілився побудувати кар’єру в цій галузі в непросту епоху, коли діяльність та розвиток жінок часто ігнорувався чи применшувався. Але, незважаючи на все це, її робота залишила незабутній слід у мистецтві та культурі далеко за межами Манчестера. Її творча кар’єра – це історія постійної завзятості, новаторства, боротьби та відданості мистецтву. У цій статті ми розповімо про її унікальну історію становлення та глибину її впливу на світ мистецтва, яка своєю відданістю розширила межі можливостей жінок у даній сфері. Далі на manchester1.one.
Що відомо про художницю Еліс Донлеві?
Еліс Донлеві народилася у далекому 1846 році у промисловому англійському містечку Манчестер. Її дитинство було досить непростим, адже тоді вона втратила матір. Батько змушений був виховувати її сам. Крім того, у 1854 році він вирішив переїхати до США на пошуки кращого життя.
Сам отець Донлеві був винахідником-гравером, і, найімовірніше, талант до мистецтва вона перейняла від батька.
Життя у Нью-Йорку
Коли Донлеві переїхала з Манчестера до Нью-Йорка, її творча кар’єра почала стрімкими темпами розвиватися. Зокрема, у 1856 році вона вступила до місцевої безкоштовної школи дизайну, призначеної для жінок. Але слід зазначити, що на момент вступу до неї Донлеві було лише 10 років, тому для того, щоб її взяли до школи, довелося переконувати директора школи. Протягом кількох років навчання у Нью-Йоркській школі дизайну Донлеві вивчала мистецтво гравюри.
Як уродженка Манчестера стала відомою у Нью-Йорку?
Подальше життя Донлеві присвятила розробці гравюр на дереві для книг та журналів. Слід зазначити, що у Нью-Йорку вона стала однією з перших, хто зайнявся цією справою. Вона презентувала мешканцям Нью-Йорка досить оригінальну особливість гравюри на дереві. Донлеві використовувала крапки замість ліній для тіней і відблисків.
З юних років уродженка Манчестера малювала пером та чорнилом різні репродукції. Ба більше, варто відзначити, що її роботи були настільки гарними та талановитими, що виставлялися ще коли вона була зовсім юною. За свої перші роботи та починання в галузі мистецтва вона отримала призи від Академії дизайну та премію “Philadelphia Sketch Club”. А вже у 14 років вона писала для преси.
Крім того, слід зазначити, що Донлеві виросла в епоху, яка змінювалася дуже швидкими темпами. Середина 19 століття була часом індустріалізації та соціальних потрясінь, але це була також епоха можливостей для тих, хто мав бачення та прагнення ними скористатися. Донлеві була однією із таких людей. З юних років вона не просто виявила талант до мистецтва, а саме в гравюрі та ілюмінації, а й зробила з цього нову форму витонченого мистецтва. Цій справі вона присвятила все своє життя.
Кар’єра Донлеві розвивалась стрімкими темпами. Вона стала не просто першопрохідницею у цій галузі мистецтва, а й почала навчати інших, видавши у 1867 році посібник під назвою “Практичні поради з мистецтва ілюмінації”. Даний посібник заохочував художників-копіювальників, які працюють у промисловості вивчати мистецтво дизайну. Крім цього, уродженка Манчестера також працювала художньою редакторкою у “Demorest’s Magazine” та писала для багатьох інших видавництв та організацій.
Крім того, в тому ж 1867 році вона стала однією з тих, хто заснував Жіночу художню асоціацію у Нью-Йорку. Асоціація надала жінкам можливість навчатися у новій професії – по розпису порцеляни.
Ця організація була більшою, ніж просто колективом художників, це був рух, спрямований на розширення прав та можливостей жінок через мистецтво, надаючи їм як навички, так і платформу для досягнення фінансової незалежності. Товариство пропонувало заняття не тільки по розпису порцеляни, а й у різних видах декоративно-прикладного мистецтва, і зіграло значної ролі у просуванні цих ремесел як законних форм мистецтва. Донлеві, з її глибокими знаннями та пристрастю до гравюри та ілюмінації, стала провідною фігурою цієї організації, навчаючи та наставляючи незліченну кількість жінок, які прагнули покращити своє життя за допомогою творчості.
Але, мабуть, найціннішою роботою Донлеві була допомога, яку вона особисто надала для просування інтересів об’єднань, що борються, і окремих художників. Зокрема, її допомога полягала у наданні безкоштовних лекцій та безкоштовних уроків, а також у проведенні публічних прийомів, на яких виставлялися різноманітні роботи.
Завдяки своїй інноваційній діяльності в галузі мистецтва, постійному розвитку та просуванню, вона не просто вивела на новий рівень гравюру та ілюмінацію, а також стала відомою у Нью-Йорку, про її ім’я також дізналися на її батьківщині, у Манчестері. Вона стала відома по всьому світу, завдяки своїм новаторським роботам. Безперечно, Донлеві зробила значний внесок у розвиток мистецтва та культури. Її роботи відображають епоху, в якій вона жила, та викликають інтерес дослідників і поціновувачів мистецтва по всьому світу навіть у 21 столітті.
Донлеві померла у 1929 році, і залишила по собі багату спадщину у вигляді робіт, які у 21 столітті зберігаються в Нью-Йоркській публічній бібліотеці. Вшановують її пам’ять і в рідному місті Манчестер.
Джерела:
- https://archives.nypl.org/mss/826
- https://books.google.com.ua/books?id=wSoInrHKXtMC&pg=PA165&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false
- https://books.google.com.ua/books?id=5odQAAAAYAAJ&pg=PA1&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false
- https://books.google.com.ua/books?id=IXIhBQAAQBAJ&pg=PA134&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false